1. У Стародавньому Римі — колишній консул, який отримував у правління (як намісник) провінцію, зберігаючи консульські повноваження.
2. Найвища посада в колоніальній адміністрації деяких держав (наприклад, Великої Британії) у підвладних територіях.
3. У сучасному міжнародному праві — посадовець, який призначається державою для захисту її економічних та правових інтересів, а також для захисту прав та інтересів її громадян у певному регіоні (місті, порту) іншої країни; за статусом зазвичай нижчий за консула.