промучувати

1. Довго або нудно говорити, базікати, часто про щось несуттєве або повторювати одне й те саме.

2. (розм.) Нечітко або невиразно вимовляти слова, говорити під ніс, бурмотіти.

3. (перен., розм.) Повільно або марно витрачати час на якусь розмову або справу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |