промучувати

[promut͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Довго або нудно говорити, базікати, часто про щось несуттєве або повторювати одне й те саме.

  2. (розм.) Нечітко або невиразно вимовляти слова, говорити під ніс, бурмотіти.

  3. (перен., розм.) Повільно або марно витрачати час на якусь розмову або справу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я промучую, ти промучуєш, він промучує, ми промучуємо, ви промучуєте, вони промучують

Більше записів