Значення
-
Філософсько-релігійна концепція, що визнає існування єдиної першооснови світу (єдиного Бога або єдиної субстанції), протилежна дуалізму та плюралізму.
-
У математиці та логіці — принцип або властивість монотонності, згідно з якою певне відношення або функція зберігають напрямок зміни при певних перетвореннях (наприклад, монотонність функції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монотонізм, р. монотонізму, д. монотонізмові, з. монотонізм, о. монотонізмом, м. монотонізмі, к. монотонізме