1. Філософсько-релігійна концепція, що визнає існування єдиної першооснови світу (єдиного Бога або єдиної субстанції), протилежна дуалізму та плюралізму.
2. У математиці та логіці — принцип або властивість монотонності, згідно з якою певне відношення або функція зберігають напрямок зміни при певних перетвореннях (наприклад, монотонність функції).