Значення
-
Здібність говорити, мовлення як властивість людини; мова.
-
Звуковий мовленнєвий акт, публічне або офіційне виголошування думок, ідей на певну тему перед слухачами.
-
Текст такого виголошення, написаний або надрукований.
-
Зміст, стиль, характер мови; манера висловлювати думки.
-
У лінгвістиці: конкретне вживання мовних одиниць і правил мови в акті спілкування; мовлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. промова, р. промови, д. промові, з. промову, о. промовою, м. промові, к. промово