Словник Української Мови
Буква
1. Який випромінює світло, сяє, блищить; що має вигляд променів, схожий на промені.
2. Перен. Який виражає радість, щастя, внутрішнє сяйво (про погляд, посмішку, обличчя тощо).
3. Біол., бот. Має форму променів, розташований у вигляді променів (наприклад, про променисту будову клітини, променисту квітку).
Приклад 1:
Співали в хорі під керівництвом Валентина Мальцева — як забути хвилини блаженства, коли твій голос вливається у божественне багатоголосся Леонтовича, особливо коли поруч із тобою ідеально точно виводить другу партію Таня Назарова, світла людина, відомий діалектолог, яка так рано пішла з життя… Тріумфальний захист дисертації 1958 р. і веселий молодіжний бенкет у ресторані «Динамо» в передноворічну ніч… А через пару місяців потому коридорами Інституту бігав неймовірно жвавий, рум’яний і променистий академік Гудзій: «Покажите мне эту девочку, написавшую такую интересную диссертацию!» (він був членом Вищої атестаційної комісії у Москві). Нещодавно серед запитань анкети, запропонованої мені аспірантом-істориком, що працює над темою, пов’язаною з шістдесятниками, я натрапила на припущення: «Складається враження, що шістдесятники були дуже серйозними молодими людьми, чужими звичних розваг молоді.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”