1. Завдати комусь, чомусь прокльонів; побажати зла, нещасть, лиха, часто звертаючись до надприродних сил.
2. Рішуче відкинути, відмовитися від когось, чогось; засудити, відрікшись.
3. Розм. Сильно лаяти, докоряти когось; проклинати.
Словник Української Мови
Буква
1. Завдати комусь, чомусь прокльонів; побажати зла, нещасть, лиха, часто звертаючись до надприродних сил.
2. Рішуче відкинути, відмовитися від когось, чогось; засудити, відрікшись.
3. Розм. Сильно лаяти, докоряти когось; проклинати.
Приклад 1:
Ось вона сидить скраю лавки, і проклясти тебе ще раз — хіба не так само легко може скластися і її ручка, що забавляється рипучим новеньким нашийни ком.. Як багато довкола прихованих ям!.. Чоловік на розпеченім сонцем серпантині плутає ноги.
— Зеров Микола, “Камена”