Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОК А ТНИК , а, ч., спец . Той , хто виготовляє щось прокатуванням ( див . прок а тування 2 ); фахівець з прокатування . Батько Танин працює прокатником на заводі ( Гончар , Людина .., 1960, 56); Чуєш , прокатнику , як підбирається до тебе запитання : чи готовий ти будеш прийняти таку масу металу , щоб перетворити його на прокат ( Рад . Укр., 15.VI 1959, 2).
прокатник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |