скріпленість

[skriplɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “скріпляти(ся)”; стан, коли щось міцно з’єднане, зв’язане в єдине ціле; міцність, міцний зв’язок.

  2. (Перен.) Моральна єдність, солідарність, внутрішня єдність групи людей, колективу; згуртованість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скріпленість, р. скріпленості, д. скріпленості, з. скріпленість, о. скріпленістю, м. скріпленості, к. скріпленосте

Більше записів