1. Властивість за значенням дієслова “скріпляти(ся)”; стан, коли щось міцно з’єднане, зв’язане в єдине ціле; міцність, міцний зв’язок.
2. (Перен.) Моральна єдність, солідарність, внутрішня єдність групи людей, колективу; згуртованість.
скріпленість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |