скріпленість

1. Властивість за значенням дієслова “скріпляти(ся)”; стан, коли щось міцно з’єднане, зв’язане в єдине ціле; міцність, міцний зв’язок.

2. (Перен.) Моральна єдність, солідарність, внутрішня єдність групи людей, колективу; згуртованість.