скріплення

1. Дія за значенням дієслова скріпляти — з’єднання, зміцнення частин чогось у єдине ціле за допомогою кріпильних елементів або матеріалів.

2. Те, що служить для з’єднання, зв’язку або зміцнення частин чогось; кріпильний елемент, пристрій або матеріал.

3. У техніці, будівництві — конструктивний елемент (болт, заклепка, шпонка тощо) або спосіб, що забезпечує нерухоме з’єднання деталей.

4. У документознавстві та діловодстві — офіційна процедура надання документу юридичної сили шляхом підписання, засвідчення печаткою, нотаріально тощо.

5. Перен. Зміцнення, посилення внутрішніх зв’язків, єдності (наприклад, скріплення дружби, авторитету).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |