скріплення

[skriplɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова скріпляти — з’єднання, зміцнення частин чогось у єдине ціле за допомогою кріпильних елементів або матеріалів.

  2. Те, що служить для з’єднання, зв’язку або зміцнення частин чогось; кріпильний елемент, пристрій або матеріал.

  3. У техніці, будівництві — конструктивний елемент (болт, заклепка, шпонка тощо) або спосіб, що забезпечує нерухоме з’єднання деталей.

  4. У документознавстві та діловодстві — офіційна процедура надання документу юридичної сили шляхом підписання, засвідчення печаткою, нотаріально тощо.

  5. Перен. Зміцнення, посилення внутрішніх зв’язків, єдності (наприклад, скріплення дружби, авторитету).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скріплення, р. скріплення, д. скріпленню, з. скріплення, о. скріпленням, м. скріпленні, к. скріплення

Більше записів