Словник Української Мови
Буква
1. Ударивши, зробити отвір у чомусь, прошити наскрізь.
2. З силою подолати, розігнати щось, що заважає руху; прорватися крізь щось.
3. У спорті: сильно вдарити по м’ячу або шайбі, відправивши її у ворота суперника.
4. Розм. Перевірити, дізнатися щось, з’ясувати інформацію.
5. Розм. Витратити певну суму грошей (зазвичай значну).
6. Техн. Отримати з’єднання під час телефонного дзвінка.
7. Розм. Зробити наскрізний отвір (пробивку) у квитку, документі як ознаку використання або перевірки.
Приклад 1:
Умів дати собі раду з усім і всіма, «пробити дорогу» до будь-якого недоступного та непоступливого начальства, добути для музею все можливе й неможливе. Тепер не раз думаю: от би його енергію, винахідливість і здоровий практицизм нашим сьогоднішнім діячам, які частенько лише нарікають на непереборні труднощі замість знаходити способи долати їх.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Пробити збоку? Дух спирту лоскотав нiздрi, i спазматичним рухом горло ковтало слину.
— Самчук Улас, “Марія”