Значення
-
Викликати дзвінок, звучання дзвону або дзвіночка; бити в дзвін, дзвонити.
-
Видавати дзвінкий, мелодійний звук, подібний до дзвону (про музичні інструменти, металеві предмети тощо).
-
Розмов. Телефонувати комусь, зв’язуватися за допомогою телефонного дзвінка.
-
Розмов., перен. Відчувати дзвін у вухах (наприклад, від втоми, хвороби).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дзвоню, ти дзвониш, він дзвонить, ми дзвонимо, ви дзвоните, вони дзвонять