Значення
- (Лінгвістика) –
Створювати гучний, різкий, неритмічний звук від ударів чогось металевого або твердого; брязкати, грюкати.
- (Лінгвістика) –
Переносно: наполегливо турбувати когось, докучати проханнями, скаргами або візитами.
- (Лінгвістика) –
Розмовне: швидко й незграбно бігти або їхати, створюючи гуркіт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я калатаю, ти калатаєш, він калатає, ми калатаємо, ви калатаєте, вони калатають