Словник Української Мови
Буква
1. Перемогти когось, щось у боротьбі, сутичці, змаганні; здолати.
2. Впоратися з чимось важким, небезпечним; перетерпіти, перенести труднощі, негаразди.
3. Здолати якусь відстань, перешкоду на шляху; перейти, переїхати.
4. У математиці: розв’язати задачу, виконати обчислення.
Приклад 1:
Адже Евересту не подолати, не освоївши попередньо якихось доступніших вершин… Пам’ятаю, як Іван приносив мені щойно написані сторінки своєї праці, як жадібно я те все вбирала в себе, а потім залюбки передруковувала. Досі не можу збагнути, як це КГБ проґавив, що перший передрук «Інтернаціоналізму…» зроблено на моїй машинці і саме такий примірник було вилучено на кордоні в Миколи Мушинки — серед інших висунутих проти мене пізніше набагато менш вагомих звинувачень такого, неспростовного, не було.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
149 ϕ∆−= eAвих W X метал Для виходу електрона з металу у вакуум треба подолати потенціальний бар’єр – поле подвійного поверхневого шару. Це потребує додаткової енергії, яка має бути не меншою за глибину потенці а- льної ями.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
272 G Б + – А С Д Квантова природа випромінювання 263 нів не може подолати затримуючого поля і досягнути анода. Отже, 0 2 eU2 m max =υ , тобто, вимірявши 0U , можна знайти ма к- симальне значення швидкості і кінетичної енергії фотоелектронів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”