Словник Української Мови
Буква
1. Подолати, перемогти когось або щось у боротьбі, сутичці, змаганні.
2. Впоратися з чимось важким, переборюючи труднощі або перешкоди.
3. Завдати поразки, взяти гору над якоюсь силою, явищем або почуттям (наприклад, страхом, хворобою).
4. Застаріле: Долати, проходити значну відстань, подолати шлях.
Приклад 1:
Коли завгодно можна вирватися до Кочура: через господарський двір, через залізничну колію, здолати насип, — і от уже широка вулиця Маяковського і Баумана (тепер Кочура), 12. Цікава деталь — на одному з будинків навпроти Кочурового й досі красується табличка «Баумана»: якийсь релікт старої системи не бажає розлучатися з рідним «революційним» іменем… На ґанку тебе зустріне сивий і вже зовсім маленький Порфирович (Ірини Михайлівни немає серед живих) несподівано дуже міцним потиском руки і цілком «реальним» поцілунком.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”