НАФТИЛТОЛУЇДИ́Н, -у, чол. рід, хім.. Органічна сполука, похідне нафталіну та толуїдину; застосовується як проміжний продукт у синтезі барвників.
нафтилтолуїдин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови