пробряжчатися

1. (розм.) Пройти, проїхати або просунутися кудись із брязкотом, дзвоном, гуркотом (наприклад, про віз, возок, брязкальця).

2. (перен., розм.) Непомітно, швидко або легко пройти, проникнути кудись, з’явитися десь (часто з відтінком випадковості або непомітності).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |