1. Людина, яка поводиться зухвало, безцеремонно, не зважаючи на правила пристойності та інтереси інших; зухвалець, нахабник.
нахаба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Buona sera!2 Кельнер відходить, Ада все ще посміхається і, дивлячись йому вслід, каже: — Нахаба! С. П. Розмазати по ньому кетчуп?..
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Воно — той всесвітній нахаба, що на прохання обібраного жебрака відповідає штовханом, лящами, ціпком і суне далі, попалюючи цигару, навіть не повернувши до жертви свій золочений монокль. На руїнах землетрусу вмить виростають курені для живих, що з музикою кинули подушених у землю, домовини поростають травою, і жалібні серпанки спадають з облич, що давно вже прагнуть посміхнутись.В тридцять сьомому номері на Нижньому Валу теж нічим не позначився льодовик, що насунув на душу одного з мешканців цього двору.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 3:
Вiн був страшенний нахаба, але вiн мiг тiльки жеврiти, i то в тайзi, i то для утилiзацiй обмеженого кола часто обмежених людей. Поет знає, як далеко одiйшов запах тобiлевичо-старицьких бур’янiв, що прекрасно пахли пiсля «Гайдамакiв» i «Катерини», як далеко i «Тiнi забутих предкiв», i все, що хвилювало юнiсть, а тепер залишило тiльки сiрого чортика.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Приклад 4:
Я, їй-богу, не в’являла, що ви такий нахаба! Товаришка Люся вiд несподiванки навiть сiла на стiлець.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |