Древослів

Словник Української Мови

нахабник

Буква

1. Той, хто поводиться зухвало, безсоромно, не зважаючи на загальноприйняті норми пристойності та поваги до інших; нахаба.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів