Значення
-
Посада в деяких християнських церквах (зокрема, лютеранській та англіканській), аналогічна декану або протоієрею; духовна особа, яка очолює капітул (збори каноніків) або певний церковний округ.
-
У католицькій церкві — настоятель (пробощ) парафії або деканату, а також титул старшого каноніка в катедральному капітулі.
-
Історично — адміністративна або судова посада в середньовічній Німеччині та деяких інших країнах Європи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробст, р. пробста, д. пробстові, з. пробста, о. пробстом, м. пробсті, к. пробсте