Словник Української Мови
Буква
1. Посада в деяких християнських церквах (зокрема, лютеранській та англіканській), аналогічна декану або протоієрею; духовна особа, яка очолює капітул (збори каноніків) або певний церковний округ.
2. У католицькій церкві — настоятель (пробощ) парафії або деканату, а також титул старшого каноніка в катедральному капітулі.
3. Історично — адміністративна або судова посада в середньовічній Німеччині та деяких інших країнах Європи.
Приклад 1:
Теоретичні та практичні аспекти управління знаннями суФ часної організації в контексті формування економіки знань знайшли своє відображення та розвиток у працях таких відоФ мих зарубіжних вчених як Т.Стюарт, Л.Едвінсон, Р.Холл, І.Нонаки, Х.Такеучі, Т.Девенпорт, К.О”Делл, Дж.Грейсон, Дж.Пфеффер, Р.Сьютон, К.Норт, Г.Пробст, У.Буковіч, Р.Уілльямс, Дж.Стоунхаус тощо. Значної уваги питанням упФ равління знаннями організації приділяють вітчизняні вчені та представники наукових шкіл Н.Шпак, Р.З.Вечорковскі, 140 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓТ.Гаврилова, Д.Кудрявцев, Я.Ю.Радченко, А.Мартіч, Б.З.
— Котляревський Іван, “Енеїда”