1. (розм.) Проговорити щось швидко, невиразно, часто з пришвидшеним темпом мовлення, що утруднює розуміння; пробурчати, пробуркотіти.
2. (перен., розм.) Провести певний час, базікаючи або розмовляючи про щось несуттєве, пусте; пробалакати.
пробелькотати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |