Нафтол, -у, чол. рід. 1. Хімічна сполука, кристалічна речовина, похідна нафталіну, що існує у вигляді двох ізомерів (альфа-нафтолу та бета-нафтолу); застосовується у виробництві барвників, антиоксидантів, лікарських препаратів та як антисептик.
Древослів
Словник Української Мови