Значення
-
(у техніці) Пристрій або апарат для очищення газів, рідин або повітря від твердих частинок (пилу, диму, туману) шляхом їх осадження (преципітації), часто за допомогою електричного поля; електрофільтр.
-
(у металургії) Апарат для виділення (осадження) цінних компонентів із розчинів або розплавів у процесі рафінування металів.
-
(у хімії та лабораторній практиці) Посуд або пристрій для проведення процесу осадження (преципітації) речовин з розчину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. преципітатор, р. преципітатора, д. преципітаторові, з. преципітатор, о. преципітатором, м. преципітаторі, к. преципітаторе