саламандра

[sɑlɑmɑndrɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хвостата земноводна тварина родини саламандрових, що має видовжене тіло, довгий хвіст і часто яскраве забарвлення з плямами, мешкає у вологих місцевостях біля водойм.

  2. У міфології та фольклорі — дух вогню, істота, що, за повір’ями, живе у вогні та не горить.

  3. Застаріла назва металевої печі або жаровні, що використовувалася для обігріву приміщень.

  4. У алхімії — символ філософського каменя або первинної матерії, що пов’язувалася з вогнем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саламандра, р. саламандри, д. саламандрі, з. саламандру, о. саламандрою, м. саламандрі, к. саламандро

Більше записів