1. (від прикметника “празниковий“) У спосіб, властивий святу, урочисто; святково, урочисто.
2. (перен.) Безтурботно, весело, без ділових клопотів; святково.
празниково
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вже на панночці — ні нитки, уже панна — як лебідка: ходить-бродить празниково муре право таборове. А три сотні золотаві розкотились, мов коралі.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: прислівник () |