1. Стосунковий до празника, призначений для празника; святковий.
2. Урочистий, святковий; який відзначається з особливою урочистістю.
3. Який має вигляд свята, урочистий; святковий (про настрій, атмосферу тощо).
празниковий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щонеділі або — це бувало рідше — що двох неділь професор ходив до Шмідтів на празниковий обід і перебував у тій сім’ї аж до пізньої ночі, то сидячи в кімнаті у Володимира, то у Аполлона з Костянтином, чи там з гостями старих Шмідтів. Про яку-небудь свою власну душевну журбу й смуток, коли таке на нього находило, він нікому з сім’ї не оповідав ніколи, бо вже з гіркого досвіду знав, що «смутний» — те саме, що й «докучний».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик (True) |