Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ГУРКОТН Я , і , ж., розм. Сильний гуркіт . Ми вскочили в село з розгону , серед гуркотні коліс та куряви промчались проз музики ( Коцюб ., І, 1955, 256).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гуркотня, р. гуркотні, д. гуркотні, з. гуркотню, о. гуркотнею, м. гуркотні, к. гуркотне