Тлумачення із “Словника української мови”* ГУРКОТН Я , і , ж., розм. Сильний гуркіт . Ми вскочили в село з розгону , серед гуркотні коліс та куряви промчались проз музики ( Коцюб ., І, 1955, 256).
гуркотня
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— пішла гуркотня. Піхота наша зараз до лісу та з самопалів і затопила.
— Невідомий автор, “194 Vibrani Opovidannia Pantielieimon Kulish”
Частина мови: іменник (однина) |