1. Гучний, тривалий гуркіт, гуркотіння, що супроводжується луною або відлунням.
2. Переносно: гучна, галаслива подія, шум, метушня.
гуркотнеча
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Гучний, тривалий гуркіт, гуркотіння, що супроводжується луною або відлунням.
2. Переносно: гучна, галаслива подія, шум, метушня.
Відсутні