1. Дію за значенням дієслова “гуркотіти“; сильний, гучний, гулкий звук, схожий на гуркіт, гром, гурчання або на безперервний гуркіт від падіння, кочення, удару чогось важкого.
2. Переносно: шумний, гучний і тривалий вияв якогось почуття, процесу, явища (наприклад, гуркотіння оплесків, гуркотіння бою).