гуркотіти

Видобувати низькі, гучні, переривчасті звуки, схожі на грім або постріли гармати.

Про гучний, різкий звук, що виникає від падіння, удару, зіткнення або роботи механізмів (двигуна, мотора тощо).

Перенісне значення: голосно, нестримно сміятися або говорити.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоді почала гуркотіти в двері, спочатку тихо, а потім усе дужче. Вона гуркотіла, заглушуючи звуки музики.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: дієслово () |