Значення
-
Гучний звук, що супроводжує блискавку під час грозових явищ, викликаний різким розширенням повітря навколо каналу розряду.
-
Переносно: дуже гучний, оглушливий звук, схожий на громовий удар (наприклад, грім гармат, грім оплесків).
-
У міфології та поетичній мові — персоніфікація грозової стихії, часто вживається з великої літери (Грім) як символ могутньої, гучної сили.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. грім, р. грому, д. громові, з. грім, о. громом, м. громі, к. громе