громовий

1. Який стосується грому, властивий грому; такий, що супроводжує гром.

2. Який видає звук, схожий на гуркіт грому; дуже гучний, оглушливий.

3. У переносному значенні: дуже сильний, потужний, швидкий, вражаючий (про явища, почуття, дії).

4. У складі власних назв, зокрема історичних та літературних (наприклад, козацький полковник Іван **Громовий**, роман Олеся Гончара «**Громова**»).

Приклади вживання

Приклад 1:
Спершу був громовий. Як мигоне, — покотить-поко­тить десь гуркотом та як ударить!
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: прикметник () |