гончар

[ɦont͡ʃɑr] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Майстер, який виготовляє вироби з глини (посуд, кахлі, декоративні предмети тощо) шляхом формування на гончарному крузі та випалювання в печі.

  2. Власник або працівник гончарного виробництва, гончарної майстерні.

  3. (у значенні прізвиська) Представник стародавнього ремісничого роду або родини, що традиційно займалася гончарством.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гончар, р. гончара, д. гончарові, з. гончара, о. гончаром, м. гончарі, к. гончару

Більше записів