Словник Української Мови
Буква
1. Майстер, який виготовляє вироби з глини (посуд, кахлі, декоративні предмети тощо) шляхом формування на гончарному крузі та випалювання в печі.
2. Власник або працівник гончарного виробництва, гончарної майстерні.
3. (у значенні прізвиська) Представник стародавнього ремісничого роду або родини, що традиційно займалася гончарством.
Приклад 1:
261 Голсуорсі 128 Гомер 128 Гончар О. 216, 267, 178 Горбаль М.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
ЛИСТИ КИЇВ НА УКОВА ДУМКА 1983 Уі РЕДАКЦІЙНА C44 КОЛЕГІЯ І. О. Дзеверіи (голова) М. П. Бажан О. Т. Гончар Ю. Е. Григор’ев (секретар) B. Г. Дончик М. Г. Жулииський (заступник голови) П. А. Загребельний C. Д. Зубков Є. П. Кирилюк О. В. Мишанич М. Новиченко Д. В. Павличко Ф. П. Погребенник В. М. Русанівський М.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Гончар, К.О. Хорошун Дніпровський державний аграрно-економічний університет, kramaryov2017@gmail.com Мікроорганізми є відповідальними за перетворення низки складних сполук у прості, доступні для живлення рослин, тому виникає необхідність у застосуванні агрозаходів, спрямованих на збільшення їх чисельності та активності у кореневій (ризосферній) зоні рослин.
— Тютюнник Григорій, “Вир”