самодовліючий

1. Такий, що має самостійну, незалежну цінність або значення; самоцінний, автономний.

2. (У філософії) Поняття, яке не потребує для свого визначення звернення до інших понять; абсолютний.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. () |