1. Зменшувально-пестлива форма іменника “правило” у значенні вказівки, принципу або норми поведінки, що вживається переважно в усному мовленні або художніх текстах.
2. Рідко вживана назва невеликого інструменту для проведення прямих ліній, лінійки.
правильце
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |