правильце

[prɑʋɪlʲt͡sɛ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма іменника “правило” у значенні вказівки, принципу або норми поведінки, що вживається переважно в усному мовленні або художніх текстах.

  2. Рідко вживана назва невеликого інструменту для проведення прямих ліній, лінійки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правильце, р. правильця, д. правильцю, з. правильце, о. правильцем, м. правильці, к. правильце

Більше записів