гульбишники

[ɦulʲbɪʃnɪkɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Назва однієї з гілок давнього українського шляхетського роду Гулевичів, що походила від Василя Гулевича-Гульбишного (XV–XVI ст.).

  2. Узагальнена назва нащадків Василя Гулевича-Гульбишного, які вживали прізвище Гульбишницькі (Гульбишні, Гульбишні-Гулевичі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гульбишники, р. гульбишників, д. гульбишникам, з. гульбишники, о. гульбишниками, м. гульбишниках, к. гульбишники

Більше записів