пранці

1. (діал.) Те саме, що праники — дерев’яні пристрої для розкочування та гладіння білизни після прання, що складаються з круглої палиці та ребристої дошки.

2. (перен., рідк.) Про людей, які зазнають труднощів, незручностей або жорсткого поводження (за аналогією з білизною, яку “мнуть” праниками).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |