праник

[prɑnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Те саме, що праска: металевий пристрій для гладіння білизни, одягу, що нагрівається вогнем або гарячим вугіллям.

  2. (діал.) Важкий дерев’яний каток з ручкою, який використовували для розкочування та вигладжування випраного білизня під час ручного прання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. праник, р. праника, д. праникові, з. праник, о. праником, м. праникові, к. пранику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів