1. У індуїзмі та буддизмі — духовний наставник, учитель, який передає знання учням і веде їх шляхом просвітлення.
2. Переносно — визнаний експерт, авторитет у певній галузі знань або діяльності; людина, чиї думки та ідеї мають великий вплив.
гуру
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Індуїстські секти очолювали вчителі-гуру, суспільна роль яких була надзвичайно великою. Якщо брахмани опікувалися переважно справами релігійними, то туру наставляли індусів не лише в релігійному, а й у світському житті, сприймалися вірними як земні боги.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |