Який слугує для позначення, вказує на щось або виражає ознаку, особливо в лінгвістичному контексті.
У граматиці: про слово або морфему, що виконує функцію вказівки на предмет, ознаку, дію тощо, не називаючи їх безпосередньо (наприклад, вказівні займенники або прислівники).