нездібність

Відсутність здібностей, таланту, обдарування до чого-небудь; невміння, неспроможність.

Відсутність необхідних фізичних або психічних якостей, стану для виконання певних функцій або дій; непрацездатність.

Юридичний стан, що визначає неспроможність особи самостійно реалізовувати свої права та виконувати обов’язки через психічний розлад або інший тяжкий стан здоров’я.

Приклади вживання слова

нездібність

Приклад 1:
Такою ж безсумнівною річчю була цілковита нездібність людини протистояти злобі, роззброєність тієї людини через внутрішнє роздвоєння, а роздвоєння те повстає з колізії — людина робила революцію й будувала новий порядок речей, нове життя, а той новий порядок речей знайшов непередбачене вивершення в системі терору й узаконеного паскудства, яка (система) посадила цю людину в тюрму, і от тепер та людина є, з одного боку, в’язнем системи й її мучеником, а з другого, — організатором і будівничим тієї системи. Коротше — вона, як той інженер Н, збудувала гарну, модерну, досконало спроектовану тюрму, а потім в неї сама сіла.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”