Значення
-
Відсутність здібностей, таланту, обдарування до чого-небудь; невміння, неспроможність.
-
Відсутність необхідних фізичних або психічних якостей, стану для виконання певних функцій або дій; непрацездатність.
-
Юридичний стан, що визначає неспроможність особи самостійно реалізовувати свої права та виконувати обов’язки через психічний розлад або інший тяжкий стан здоров’я.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нездібність, р. нездібності, д. нездібності, з. нездібність, о. нездібністю, м. нездібності, к. нездібносте