Значення
-
Неспроможність — стан, коли особа або організація нездатна виконувати свої майнові зобов’язання перед кредиторами, що є юридичною підставою для визнання її банкрутом.
-
Неспроможність — загальна нездатність щось зробити, впоратися з чимось через брак сил, знань, можливостей або ресурсів; безсилля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неспроможність, р. неспроможності, д. неспроможності, з. неспроможність, о. неспроможністю, м. неспроможності, к. неспроможносте