1. (діал.) Земля, ґрунт, родюча поверхня; часто вживається в поетичному контексті для позначення рідної землі, батьківщини.
2. (заст.) Місцевість, край, регіон; територія, що характеризується певними географічними або культурними особливостями.
3. (у фольклорі та етнографії) Уявний, міфічний простір або світ, часто протиставлений «небесам»; земне царство, мир людей.