позаоборотний
[pozɑoborotnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який не підлягає обігу, не може бути об’єктом цивільно-правових угод або переходить у власність іншої особи; такий, що вилучений із цивільного обігу.
-
У бухгалтерському обліку: такий, що не підлягає списанню на собівартість продукції протягом одного виробничого циклу та зберігає свою первісну форму (про активи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позаоборотний, р. позаоборотного, д. позаоборотному, з. позаоборотного, о. позаоборотним, м. позаоборотнім