позаоборотний

1. Який не підлягає обігу, не може бути об’єктом цивільно-правових угод або переходить у власність іншої особи; такий, що вилучений із цивільного обігу.

2. У бухгалтерському обліку: такий, що не підлягає списанню на собівартість продукції протягом одного виробничого циклу та зберігає свою первісну форму (про активи).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |