АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, жін.
1. філос. Випадкова, неістотна властивість предмета, яка може бути відсутньою без зміни його сутності; протилежне субстанція.
2. заст., юр. Додатковий, нерегулярний дохід або прибуток, отриманий не з основної діяльності, а випадково чи з другорядних джерел.