посадників

1. Родовий відмінок множини від “посадник” — представник вищої адміністративної та військової влади, намісник князя в давньоруських містах-державах (наприклад, у Новгородській республіці), що обирається або призначається.

2. Родовий відмінок множини від “посадник” — власник або керівник посаду (невеликого торгово-ремісничого поселення) на території України в XIV—XVIII століттях.

3. Родовий відмінок множини від “Посадник” — прізвище українського або східнослов’янського походження.

Приклади вживання

Приклад 1:
рівноапостольного князя Володимирамир поставив церкву і влаштував свято велике, зваривши 300 берков – ських меду, зізвав бояр своїх і посадників, і старійшин, багато людей з усіх міст. І роздав убогим 300 гривень.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |