1. Посадник — виборна посадова особа в давньоруських князівствах (найчастіше в Новгороді та Пскові), яка очолювала виконавчу владу, суд і військо, а також представляла інтереси міста перед князем.
2. Посадник — намісник князя або правителя в давньоруських містах, що призначався для управління та здійснення судової влади в певній місцевості.
3. Посадник — у широкому історичному контексті: керівник, управитель міста або округи (посаду) в середньовічній Русі.