Словник Української Мови
Буква
АКЦИ́З, -у, чол. 1. Непрямий податок, що включається в ціну товару (переважно на предмети масового споживання, алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне тощо) і сплачується державі виробником або продавцем; акцизний збір.
2. заст. Установа, що відає справлянням цього податку; акцизне управління.
Приклад 1:
І, нарешті, держава вводить акциз на пиво, ПДВ на ліки, раптово відкриваються додаткові нафтові вентилі в країнах ОПЕК, формуються ринки товарів -фальсифікатів. Усі ці чинники середовища, в якому відбувається процес, діють на товаропровідну систему різнонаправлено (рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”