Древослів

Словник Української Мови

позаглушати

[pozɑɦluʃɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (техн.) Повністю або значною мірою придушити, усунути небажані перешкоди, завади або шуми (наприклад, у радіозв’язку, електронних пристроях).

  2. (перен., розм.) Системно та остаточно припинити, ліквідувати явище, процес або діяльність, що має негативний характер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позаглушата, р. позаглушати, д. позаглушаті, з. позаглушату, о. позаглушатою, м. позаглушаті, к. позаглушато

Більше записів