Значення
-
Пов’язаний із неомеханікою — напрямом у філософії науки та теорії пізнання, що виник у середині XX століття, розвиває ідеї механіцизму на новому, сучасному рівні з урахуванням досягнень кібернетики, теорії систем та інформатики.
-
Стосовний до сучасних механічних пристроїв або систем, що поєднують класичні механічні принципи з новітніми технологіями, матеріалами або методами управління.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неомеханічний, р. неомеханічного, д. неомеханічному, з. неомеханічного, о. неомеханічним, м. неомеханічнім, к. неомеханічний