1. Розкривати зміст, сутність чогось, робити зрозумілим, з’ясовувати причини або мету чогось, давати тлумачення.
2. Слугувати причиною, підставою або мотивуванням для чогось; обґрунтовувати.
пояснювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«З Криворівні!» — невимушено відповіла я. Він здивувався ще більше, та, задоволена ефектом, я не стала пояснювати, хто я і звідки взялася в Криворівні, та й пішла собі геть. Наступного року знову навідалася до Криворівні разом зі своїми друзями Валентиною і Юлієм Савченками.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Медики схильні пояснювати déjà vu суто матеріалістично: як результат фантомного збудження медіаторних ланцюгів (за сучасними аналогіями їх називають «віртуальними процесорами»), от тільки природа цього явища, мовляв, не до кінця зрозуміла. Та медики помиляються.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: дієслово () |